Звірята так злякалися, що всі поховалися!
Вірші про писанки для дітей 9-10 років
Посівалки для дітей 7-8 років
Вірші про Великдень для дітей 9-10 років
Вірші про школу для дітей 7-8 років
Вірші про писанки для дітей 5-6 років
Міні-енциклопедія. Домашні тварини.
Абетка-логопедка. Юлія турчина
Вірші про маму – вам пропонується чудова добірка дитячих віршиків про найдорожчу і наймилішу людину в житті кожного – маму!

Зайчики

Найкращий подарунок

На мамине свято,
На мамине свято
Хороших дарунків
Для мами багато.
Найкращий от тата -
Шовкова кофтина,
От старшого брата -
Барвиста хустина.
Од діда – картина
Велика у рамі,
Та мій, мій найбільше
Сподобався мамі.
Погляньте який:
На вікні на осонні -
Альпійські фіалки
Цвітуть у вазоні.
На мамине свято,
На мамине свято
Я в гості весну
Запросив у кімнату.

Дуже люблю

Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму
І щічки погладжу.
Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
І я тебе дуже люблю!
(К. Перелісна)

Моїй мамі

Мамо люба, добра, мила…
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
З шовку плаття голубе.
Ти мені читаєш книжку,
Хочеш розуму навчить.
Ляжу спати – ходиш нишком,
Все боїшся розбудить.
Захворію хоч злегенька –
Цілу ніч не будеш спать.
То ж дозволь, тебе, рідненька,
За усе поцілувать!
(М. Познанська)

Ніч над містом

Ніч над містом засвітила
Зоряну доріжку,
Мама стомлена присіла
Коло мого ліжка.
Ти, матусю, не хвилюйся,
Я вже підростаю.
Місяць в небі усміхнувся:
Зірочку вітає.
Завтра вранці вийде сонце,
Щоб весну зустріти,
А у вазі на віконці —
Для матусі квіти.
(О. Роговенко)

Тільки мама

Де шкарпетки татуся,
Окуляри дідуся,
Де сестрички рукавичка
І моя нова скарбничка,
Де комп'ютерна дискета,
Де з програмою газета,
Хто сказав кому, коли,
Як йому відповіли,
Всі маршрути і адреси,
Всі сенсації із преси,
Ціни, модні кольори,
Телефонні номери,
Як робити, як питати,
Пробачати, їсти, спати,
Торт пекти і прати плями
Знають мами, тільки мами!
— От за це їм, — каже тато,
Люди влаштували свято.
(Б. Квашньов)

Любій матусі

Гарна ти, матусю,
Люба дуже, мила!
Ти мене ще змалку
Звичаю навчила.
І щодня навчаєш,
Як любить родину,
Мову нашу гарну,
Рідну Україну.
Буду українка,
Як і ти, матусю,
І за ту науку
Я тобі вклонюся.
(К. Перелісна)
Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі та хащі..
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!..
(Анатолій Костецький)

Мати

Хто тебе так щиро любить,
І вбирає, і голубить,
І кладе у ліжко спати?
Мати.
Хто стеріг тебе від злого,
Відмовляв собі усього,
Щоб тобі віддати?
Мати.
Хто тебе узяв за руку
І до школи на науку
Вів, щоб розуму навчати?
Мати.
(Марійка Підгірянка)

Про мам

У малого бегемота
Вся сім’я живе в болоті.
І матуся бегемота
Боса ходить на роботу.
У жирафової мами
Шия довга – все дістане.
В слоненяти мама сильна
І за хвостик водить сина.
В мене мама найгарніша,
Найдобріша, наймиліша.
Люблять мам своїх малята –
Звірі, хлопчики й дівчата.
(Юлія Смаль)

Світанковий сон

Наснилось, що я сонечко,
Ясне вогонь-вогонечко,
Встаю з-за небокраю
Над горами, над нивами,
Усіх роблю щасливими,
Всіх грію – зігріваю.
Та чую голос лагідний
Такий солодко ягідний
У сутінках кімнати.
То мама каже: «Донечко,
Раз ти у мене сонечко,
То вже пора вставати»
(А. Бортник)

Я прокидаюся рано

Й зразу, хоч ще не встаю,
тільки спросоння погляну,
бачу матусю свою.
Мати - досвітня пташина,
З досвітку віч не зімкне,
ходить по хаті навшпиньки,
щоб не збудити мене.
Мати - то сонечко рідне,
сонечко ясне, земне,
слово її заповітне
гріє і живить мене.
(Іван Гнатюк)

Мамині руки

Мамині руки – щедрі, робочі –
Втоми не знають з ранку до ночі.
Вранці, коли ще усі спочивають,
Сонце, напевно, вони піднімають.
Мамині руки – ніжні і милі –
Воду ранкову з криниці носили.
Діти плескались, діти вмивались,
Сонцю і матері щиро всміхались.
(В. Грінчак)

Все не так

Сьогодні все навкруг - не так...
Чомусь задачка - не проста,
Чомусь цукерка - не солодка,
Проміння сонячне - холодне,
І навіть запахуща диня
Чомусь не пахне зовсім нині...
У чому річ?
Скажу вам прямо:
Образилась на мене мама...
Піду пробачення попрошу -
Хай знову стане все хорошим!
(Анатолій Костецький)

Мама

Хто вас, діти, щиро любить,
хто вас ніжно так голубить,
хто кладе у постіль спати? Мати!
Хто ж вам казочку розкаже,
хто ж вам лялечку покаже,
як слабі ви цілі ночі,
не стуляє свої очі – мати.
Хто ж вас, діти, взяв за руку,
вів на школу на науку,
вів, щоб розум научати? Мати.
Коли, діти, ви ліниві,
неслухняні, пустотливі,
як буває то іноді, хто ж
то сльози лиє тоді? Мати.
(Катерина Кочірко)

Тільки мама

- Я на ковзанку піду!
- А коли ж до хати?
Тільки мама вміє так
лагідно спитати.
- На ходу сніданок з’їм!
- так не слід робити!
Тільки мама може так
лагідно сварити.
В снах літаю до зірок...
- Час вставати, сину...
тільки мама збудить так
лагідно дитину.
(Володимир Лучук)

Пісня про матір

Сонечко всміхнулось -
І проснувся я.
Вже напрацювалась
Матінка моя.
Певне це про неї
Пісня солов'я,
Бо найкраща в світі
Матінка моя.
Попрацюю з нею,
Ми ж одна сім'я,
І всміхнеться сонце -
Матінка моя.
(Микола Сингаївський)

Змалювати маму

Для всього, що є зелене,
є олівець у мене.
Для неба, річки, ставу
я синього дістану.
Для жовтого гусяти
оцей ось можна взяти.
Але ж який дістати,
щоб маму змалювати?
Складу я краще вірші
про маму найдобрішу
і намалюю квіти
найкращій мамі в світі.
(Микола Сулима)

Читайте также: