Садово-городня абетка. Тетяна Чорновіл

Віршована абетка це допомога вашому малюкові зробити перші кроки у вивченні алфавіту української мови.

Алфавіт в Абетці вчили,
Аличу та Агрус їли,
Ще й Айва на гілці висла,
Але дуже-дуже кисла.

Баба Борщик готувала,
Барабольки накопала.
Бурячок, капусту, кріп –
Бух-Бубух усе в окріп!

Вийшли з хати Вишні рвати,
Віти стали нагинати.
Всі обірвані Вершечки,
Вийдуть добрі пиріжечки!

Гуси сад сторожували,
Груш збирати не давали.
– Гиля! Я вас не боюся!
– Га- Га- Га! – Гукали Гуси.

Ґава чорне плаття вділа,
Ґудзика на хвіст пришила.
Ґедзь на Ґрунті Ґаласує:
– Ґаві Ґудзик не пасує!

Дівко Динько-солодушко,
Дам тобі я сукню в смужку!
Диня смужок не схотіла,
Довго стигла та жовтіла.

ПЕрЕпЕл і пЕрЕпілка
ПЕрЕбігли з поля в сад.
ПЕрЕйшли суниці тільки,
– Ей! – кричать. – Пішли назад!

Євген швиденько вибіг з хатки,
Єнота вчасно вигнав з грядки,
Євмен же гнати не схотів –
Єнот в городі все поїв.

Жук Журився коло ріпи:
– Жовте листя вже на липі...
Жити в стуЖу, – вам скажу, –
Жах, як важко! Жу-Жу-Жу!!!

Заєць порався потроху:
Змолотив стіжок гороху,
Зрізав гарну капустинку,
Заховався під ялинку.

КабачкИ рослИ щосИлИ,
– Дайте пИтИ! – попросИлИ.
МИ городець полИвалИ,
ТрохИ спрагу втамувалИ.

Ішли з саду Їжаки,
Із голочок піджаки.
Іти пішки важко Їм,
Їхати ж немає чим.

Йорж на грядку виліз з річки
Й там надибав полунички.
– Йорженята-дитинчата!
Йдіть гостинців куштувати!

Котилися Кавуни
Кропом до озимини.
Кабачок не стримав сліз:
– Куди це ви?!
– У Круїз!

Лілії цвіли в садку,
Ледар спав у холодку.
Луп на клумбу: – От біда –
Лопухи та Лобода!

Між бадиллям ззаду хати
Мак сховався головатий.
Мама зранку Місить тісто –
Маківники будем їсти.

Накопали бараболі,
Накосили жита в полі,
Нарвемо ще груш сьогодні –
Не страшні Нам дні холодні!

Огірочки уродили!
Ой! Зібрать немає сили!
Он сховались під листками,
Отже стануть жовтяками.

Пастернак до Петрушки Прийшов,
Подарунки десь гарні знайшов:
Пива, Пончиків багато!
Петрушечко! Клич до хати!

Рожева Редиска прийшла на базар,
Розклала на столику Різний товар:
Ряднинку, Рушник та Родзинок горнятко.
– Розпродаю, – каже, – та й знову на грядку.

Сів в картоплі дід руденький,
Соковитий, Солоденький.
Спить на грядці, в землю вгруз,
Стане кашею гарбуз.

Торохтить Торох-Торох
Тільки зібраний горох.
Теребили всі потроху
Та варили суп з гороху.

У городі скородили,
Усього там насадили.
Урожай збирать пора.
Ух! Запасів в нас! Ура!

Фарби й пензлики взяли,
Фарбували, як могли
Фрукти, овочі та квіти...
Фу! А личка як відмити?!

Хом’яки у літню пору
Хутко все носили в нору:
Хрін, буряк, боби, пшениця...
Хай! Зимою все згодиться!

Цап на грядці побував,
Цілий вечір смакував:
– Ця капустка, ой, хрумтка!
Цибулина ж геть гірка!

Чемний Чиж на іменини
Чаплю кликав неодмінно.
Чай давав з малиною,
Чебрецем, калиною...
Чаплі Чаю неохота,
Чап-Чалап пішла в болото.

Шпачок замовив в ательє
Штани, Шкарпетки, теплу Шубку,
Шепоче: – Вдяганка вже є,
В Шпаківні ще змурую грубку!

Щавель шелестів: - Маю листя смачне,
Щасливі всі ті, Що скуштують мене!
Ще сік мій сто тон вітамінів несе...
Щириця озвалась: – Щавель та й усе.

ЛЮлечки манЮні
Розпустили нЮні.
НЮні гарні, голосисті,
Юшку з медом лЮблять їсти.

Я гулятиму в саду,
Ялівцю на чай знайду,
Ягідок-суничок,
Яблучок-кисличок.

ВихваляласЬ цибулинка:
– Я гірка, бо ще маленЬка.
Розростуся осЬ як динЬка,
Зразу стану солоденЬка!

Впізнавати букви вчилисЬ.
Може, трохи натомились.
Та абетці вже кінецЬ
Хто навчився – молодецЬ!