Труднощі привчання дитини до горщика

Як і для набуття будь-якої іншої навички, для привчання крихітки до горщика, знадобиться чимало часу та батьківського терпіння. До того, важливо переконатися, що малюк фізично та психологічно готовий до цього етапу розвитку.

Наші поради, коли і як вчити дитину ходити на горщик, допоможуть вам розібратися з нюансами й припуститися якнайменше помилок. Тут ви отримаєте інформацію про те, як можна максимально швидко і легко привчити дитину до горщика.

Приблизно у віці 7 місяців немовля вже може свідомо керувати сечовипусканням і дефекацією, тобто "терпіти" протягом деякого часу. Деякі батьки поспішають привчити малюка до горщика вже в цей період розвитку. Однак навряд чи варто говорити про формування стійкого досвіду у дуже маленьких дітей.

Більш успішні спроби привчити до горщика дитини 1,5-2 років - вона вже досить самостійна, здатна розуміти батьківські прохання, прагне наслідувати дорослим членам сім'ї.

Купіть горщик. Виберіть гарний горщик, який буде подобатися малюкові, можливо, із зображенням улюбленого мультиплікаційного героя. Поставте виріб в дитячій кімнаті серед іграшок. Так дитина швидко звикне і не буде його боятися.

Зніміть памперс. Якщо малюк весь час буде ходити в підгузку, то не зможе зрозуміти суті процесів дефекації та сечовипускання, а значить, йому буде складно навчиться їх контролювати. Дозвольте малюкові пару днів побігати голеньким по квартирі, але не забудьте озброїтися ганчіркою, захистити м'які меблі та килим.

Починайте висаджування. Ви можете влаштовувати "посиденьки" на горщику як тільки малюк прокинеться, після кожного приймання їжі, а також ввечері, перед тим як він буде лягати спати. У цей час необхідно забезпечити спокій, щоб дитина могла розслабитися і сходити в туалет. У неї не повинно виникати негативних емоцій, пов'язаних з цим процесом. Ні в якому разі не саджайте дитину на горщик проти волі.

Важливо підібрати вдалий період для висаджування на горщик. Не найкомфортніший час - якщо малюк хворий, планується переїзд, хтось із рідних помер або батьки збираються розірвати шлюб.

Хваліть і не лайте. Підбадьорюйте дитину словесно, розповідайте про призначення горщика. Коли сидіння на горщику призводить до успіху, не скупіться на похвалу, обійміть дитину, даючи зрозуміти, що дуже раді цьому. Якщо ж горщик так і залишився порожнім, а на підлозі незабаром з'явилася калюжа, просто нагадайте дитині про те, що для цього є горщик. Можна проявляти нотки жалю або показувати розчарування, але тільки не гнів.

На вулиці. На привчання "памперсного" малюка до горщика може піти від двох тижнів до пари місяців. Однак це вдома, а на вулиці під час прогулянки потрібно продовжувати надягати дитячий підгузок. І лише коли розвинеться постійна навичка, тобто малюк буде без нагадувань мами проситися на горщик і вміти ним користуватися, можна зробити вилазку без памперса. Бажано це робити в теплу пору року, не забувши взяти парочку змінних трусиків і шкарпеток.

Нічний сон. Деякі малюки самостійно можуть прокинутися вночі та попроситися на горщик. Однак і у таких діток трапляються "аварії", так як уві сні їм дуже важко контролювати своє тіло. Зазвичай таке відбувається з тими малюками, які ходять на горщик, щоб догодити батькам. Ваша мета - зробити так, щоб навичка мала не тільки свідомий, але і підсвідомий характер. Таким чином, основним стимулом стане гігієна і можливість управляти своїм організмом.