Як допомогти дитині вивчити англійську мову
Як реагувати на погані оцінки дитини
Імбирні пряники до зимових свят
Ідеї для прикрас для ялинки своїми руками
Символи Дня Святого Валентина
Дитяча жадібність: як навчити дитину ділитися
Ліпимо з пластиліну сніговика
Як діяти під час істерики дитини

Водохреща, Хрещення чи Йордан – народно-релігійне свято, котре православні та греко-католики святкують 19 січня. Воно є останнім святом з різдвяно-новорічного циклу та завершує Святки – 12 днів Коляди між Різдвом та Водохрещем. З цим святом пов'язують хрещення Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Під час обряду на землю з небес зійшов Святий Дух у формі голуба і вказав, що Ісус - це Син Божий. Після Хрещення Ісус освятив воду річки Йордан. Обрядом свого Хрещення Ісус показав, що всі рівні перед Богом - навіть сам Спаситель.
Водохреща має одну дату у всіх християнських конфесіях - 6 січня. Православна церква відзначає це свято за старим стилем. У сучасному юліанському календарі Водохреща святкують 19 січня. 2023 року воно випадає на четвер.

Вечір напередодні Водохреща – 5 (18) січня – Голодна кутя, або Другий Святвечір – українці відзначали святковою трапезою. Головними стравами у цей вечір вважалися кутя та узвар, також могли входити пироги, вареники з капустою, голубці, смажена риба, гречані млинці на олії та інші страви, а також різноманітний обрядовий хліб.
Весь день 18 січня дотримувались строго посту. Надвечір ішли до церкви на святкову службу, що завершувалася освяченням води. Цю воду пили перед святвечірньою трапезою, нею господар кропив усіх членів сім'ї, хату, подвір'я, господарські будівлі, домашню худобу та ін. Вода на Водохреща вважається цілющою, вона символізує початок життя й очищення.
За народними повір'ями, вечір 18 січня - останній день святкових ворожінь, і вони вважалися найбільш правдивими.
Вранці 19 січня у церквах проходять святкові богослужіння. Після них народ іде до водойми, несучи дерев’яний хрест і хоругви попереду процесії.
Центральною подією в день Водохреща було водосвяття на річці або озері, де для цього спеціально прорубували ополонку в формі хреста. Після того, священник занурює хрест в ополонку під спів церковного хору вірячи набирають освячену воду у заздалегідь підготовлену посудину.
У той момент, коли священник занурює хрест у воду, всі чорти та всяка нечиста сила вистрибує з річки й залишається на землі до тих пір, поки якась з жінок не прийде на річку прати білизну. Коли брудна білизна опуститься у воду, то разом з нею пірнають у воду і всі чорти, що мерзли на землі. Тому побожні бабусі колись не дозволяли своїм невісткам прати білизну протягом цілого тижня після Водохреща – «щоб більше загинуло нечистої сили від водохресних морозів».
Набрана з посвяченої ополонки вода вважалась найцілющішою. Її берегли протягом року і вживали при внутрішніх хворобах, змазували хворі місця на тілі, суглоби, лікували дитячий переляк, породіль при пологах, кропили від злих духів хати, стайні та ниви при першому весняному засіві тощо. На місці церемонії матері змащували дітям лоба – «щоб мудра була голова», очі – «щоб добре бачили», вуха – «щоб чули тільки гарні слова». З лікувальними властивостями йорданської води пов'язувались інші звичаї та обряди українців. Так, у центральних і східних районах України мали місце хрещенські купання, під час яких найсміливіші чоловіки й парубки стрибали в освячену ополонку. За народним уявленням, цим вони могли оберегти себе протягом всього року від різних хвороб.
Вражає той факт, що вода, освячена у свято Йордану, зберігається, ніби свіжа, протягом року. Віряни впевнені, що справа у святості, а скептики кажуть, що на це впливає срібло хрестів, які занурюють у воду.

Після обіду дівчата бігають до річки вмиватися в «йорданській воді» – «щоб були рожеві обличчя». На колишній Гетьманщині у парубків був такий звичай: після обіду на Водохреща сходилися на льоду хлопці з двох сусідніх сіл або двох «кутів» того ж села і билися на кулаках – хто кого переможе! Переможці забирали собі «орден» – хрест, вирубаний на льоду.
На Водохреща також колядники приходять до кожної оселі з поздоровленнями й щедрівками. За таке вітання господар обдаровував, бувало, щедрівників грошима на церкву.

Як правильно купатися на Водохреще



Важливо: медики не рекомендують заходити у крижану воду. Це небезпечно для здоров'я та життя!

Якщо ви все ж таки збираєтесь пірнути в ополонку - лікарі радять готуватися до такого купання за кілька місяців.
Якщо таке рішення прийнято незадовго до свята, то все одно необхідно підготувати організм. Почати можна з контрастного душу за 5-10 хвилин. Пірнати в день свята без підготовки - небезпечно.
Протипоказаннями до купання є підвищений або знижений артеріальний тиск, хвороби серця, хронічні захворювання (наприклад, сечостатевої системи), підвищена температури тіла людини до 37 градусів і вище. Всі ці проблеми можуть загостритися під час пірнання. Не слід купатися вагітним.
Основні правила купання:
1. Пірнати швидко.
2. Не треба плавати – пірнули й відразу вийти.
3. Не потрібно звикати до води.
4. Не вживати алкоголь.
Зігрітися після пірнання допоможе теплий чай та теплий рушник або халат, сухий теплий одяг.

Наступного після Водохреща дня (20 січня) люди справляли «посвятки» – тобто переходили до звичайного трудового ритму, та відзначали свято Івана Хрестителя. Остаточно роздавались тваринам ритуальні продукти з покуті й планувалась робота по господарству. Господині діставали свої починки (полотно, нитки й ін.), які перед Різдвом ховалися далі від гріха, «щоб лихий ниток не плутав». З посвяток вже знімались табу на відвідування корчми чи шинку, які діяли у Свята («бо вода не посвячена»). Також жінкам вже дозволялося ходити по воду, чого вони не могли робити у свята.
Нехай це свято подарує всім нам міцне здоров’я і ясні, чисті думки!



Народні прикмети, пов’язані із Водохрещем:
Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході, то добре вродить жито, на півдні просо, а на півночі — гречка.
Якщо цього дня ясна й холодна погода — на посушливе літо, похмура й сніжна — на рясний урожай.
На Йордан сніг іде до врожаю, а ясний день до неврожаю.
Якщо йдучи на Йордан, пролетять поперед горобці, то в селі буде велика смертність дітей, граки біда для молоді, а гуси — для літніх людей.
Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли й колоситимуться хліба.
Якщо вдень випав іній, то у відповідний день (такого ж числа) треба сіяти пшеницю.
Якщо в цей день зоряна ніч — вродять горіхи та ягоди.
Якщо похмуро, то хліба буде вдосталь.
На Водохреща день теплий. Значить буде хліб темний.
Лапатий сніг — до врожаю.

 Зі святом!