Про писанки
Ми сьогодні рано встали,
Різні фарби готували:
Із цибулі, із кори,
З ягід, квітів і трави.
У курей рябеньких
Яєчка біленькі
Обережно збирали,
Повні кошики набрали.
Чисто в хаті прибирали,
Рушниками прикрашали,
Умивалися на ґанку,
Одягали вишиванку.
Що це, що за метушня?
Вся зібралася рідня:
Дід, бабуся, мама, тато -
Писаночки малювати.
Всі беремося до діла:
Ось червона, щоб раділи,
Щоб росли як із води -
Синю фарбу набери.
Жовта фарба на врожай,
А зелена-то життя.
Буду писанку котити,
Щастя-долю ворожити
Вийди-вийди сонечко
На дідове полечко
Травонько-муравонько, зеленись,
Золотому сонечку поклонись.
Лийся-лийся дощику,
З чарівного горщику.
Розцвітайте, ружі-маки,
Щоби щастя-долю мати.
(Яна Яковенко)
Великодні писанки
Що за дивнії яєчка
Наша курочка знесла!
Намальоване гніздечко
Ще й пташиночка мала,
Навкруги – барвисті квіти,
Жовті, сині гілочки....
Чи здогадуєтесь, діти,
Що це? Певно – писанки!
Їх не курочка знесла,
Їх матуся принесла,
Ми гуртом розмалювали
Для святкового стола:
Сяють наші писанки,
Як весняні квіточки!
(Леонід Полтава)
Писанки
Ввечері матуся нас чарує –
Ввечері матуся нас чарує –
Писанки на виставку малює.
Віск черпає
Писачком із блюдця,
Її очі лагідно сміються.
Її очі
Світяться у ласці.
Квітоньки на писанці
Зірчасті,
А на другій –
Півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
А на третій
Олені і сарни,
На четвертій –
Рушничок прегарний...
Дивиться
І тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.
(Степан Жупанин)
Писанка
Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсінько ялинку,
Й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала,–
Зіпсувала п’ять яєць,–
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодець!»
Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і тата
Дві ще кращі напишу.
(Катерина Перелісна)
Маринчина писанка
Як весні раділа
Кожна людська хата, —
До людей зближались
Великодні свята.
Готувались люди –
І дорослі, й діти:
Як же то найкраще
Їх собі зустріти.
У Маринки мама –
Як усе до свята –
Вміє дуже гарно
Писанки писати.
І Маринка маму
Дуже попросила,
Щоб її писати
Писанку навчила.
Сіли мама й доня
Писанку писати.
І матуся доні
Стала повідати,
Що іде Великдень,
Зовсім недалечко,
І чому виходить
Писанка з яєчка.
А на ній всі знаки
Дихають віками,
Їх передавали
Дітям їхні мами.
Ось уже й Великдень
Зовсім недалечко.
У Маринки писанка
Вийшла із яєчка.
(Світлана Кузьменко)
Великдень
Котилася писаночка
Згори на долину,
Прикотилась простісінько
До нас у гостину.
А за нею йде Великдень,
Несе білу паску,
Дзвонить в дзвони, розсипає
Радощі і ласку.
А на кінці гагілочки
Хороводом в`ються,
Пісеньками видзвонюють,
Гомонять, сміються.
Відчиняймо воротонька,
Гостоньки вітаймо,
"Христос воскрес!" - разом з ними
Усі заспіваймо.
(Роман Завадович)
Великодня гра
Стали діти у кільце.
В кожного в руках яйце.
Марті випало на славу
Розпочати цю забаву,
Дуже милу, престару
Великодню гру.
Ходить дівчина кільцем
І постукує яйцем...
Що не стукне – трісь і трісь, –
Яйця тріскають чиїсь...
Мартине – ціле, тверде, –
Марта рада далі йде...
Стук-стук-стук...
І раптом – хрусь!
Гру продовжує Петрусь.
Стукнув всього
Разів три
І так само вийшов з гри.
За Петром пішов Максим,
Декілька дівчат за ним...
В Олі писанка ціла,
Оля в грі перемогла!
А тепер, відомо всім,
Всі за стіл до Олі в дім
Їсти яйця, все що є...
Просить цей, що виграє.
(М.Хоросницька)
Одарочка малює
Ой малює Одарочка
Писанки червоні,
І біжать до неї взори:
Півні, зорі, коні.
Кожне просить на писанці
Його написати,
Кожне хоче звеличати
Господнєє Свято.
Кожне каже: — На писанці
Я вже не віднині!
Мене здавна так писали
Та ще в Україні!
Подумала Одарочка,
Сіла за роботу.
Вже всі взори на писанці
В Велику Суботу!
(Л. Храплива)
Писанка
Я писанка-красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках.
Щоби моїм убранством
Втішалися малі,
Мене кладуть на свято
На пишному столі.
Без мене наше свято
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багато
Всім радості дає.
(О. Олесь)
Читайте также:
Читайте также:
