Віршована «Комашино-молюскова енциклопедія» Олега Корнієнка — для наймолодших читачів. Легкі до сприйняття віршики подарують дітлахам захопливу екскурсію у дивовижний світ комах, а яскраві ілюстрації до кожного твору допоможуть краще сприймати прочитане і розвивати уяву.
Равлик, знаний мандрівник
Залишати дім не звик,
Бо у випадку біди,
Він ховається туди.
Нас мільйони! Ти і я!
Дружна ми мурах сім`я.
Трудимось ми заповзято:
Браття й сестри, мама й тато.
Бо не час відпочивати!
Час – мурашник будувати.
Гусінь листячка наїлась
І на гілці зачепилась.
Стала кокон будувати,
Щоб метеликом в нім стати.
Це життя чарівна проза.
Їй ім`я – метаморфоза.
Павучок у теплу днину
Сплів швиденько павутину.
Працював що було духу,
Запросив у гості муху.
Муха радо завітала –
Павучку обідом стала.
Сонечко, жучок маленький,
Має панцир червоненький.
Чорні цяточки на нім.
Порахуєш – рівно сім.
Він город охороняє –
Попеличок відганяє.
Бджілка знана трудівниця.
Їй лінитись не годиться:
Треба в поле полетіти,
Квіточки всі запилити.
А назад, у вулик свій,
Мед принести запашний.
Оса – майстриня чарівна,
Житло її – то дивина?
Вона суху кору жувала
Й гніздечко з неї будувала.
Коли ж закінчила роботи,
То вийшли шестикутні соти,
Бо, хочеш вір, а хоч не вір,
Такий комаха має зір.
Спокій міль вночі не знає,
Просто вікна вибиває:
– Ой, пустіть мене до хати,
З лампою потанцювати!
Бо люблю понад усе
Світло вогняне оце!
Водомірка – фігуристка
Визнана в ставку артистка.
На воді вона танцює,
Знаки чарівні малює.
Не лякає глиб ставка,
Бо як пух вона легка.
У травичці хтось стрибає
І на скрипці ніжно грає,
Арію для бджіл та ос.
То наш коник – віртуоз!
Метелик – райдуга жива,
В садочку влаштував «жнива».
У квіти хобот свій стромляв,
Нектар солодкий попивав.
В палітрі клумби причаївся –
Змахнув крильми і… розчинився.
І не могли ми розрізнити:
Де наш метелик, а де квіти.
В комара одна турбота,
Як мандрує він з болота:
Пісеньки свої співає,
Діткам спати заважає.
І не втямить «бард» ніяк,
Що фальшивий він співак.
Бабка має довгі крила.
Хоч прозорі – в них вся сила.
Бачать велетенські очі
Добре вдень і проти ночі.
Бабка луками мандрує
Й на дрібних комах полює.
Богомол, вночі полює,
За комахами пильнує.
Очі має величезні,
Лапи-пилки довжелезні.
Ще й зелений, мов будяк –
Не знайдеш в траві ніяк.
В лузі поміж квіточок
Джміль гуде, мов літачок,
Волохаті свої ніжки
Забруднив у квітах трішки,
Та, смугастий, не зважає,
Бо рослини запиляє.
Олег Корнієнко народився у 1967 році в Криму у сім`ї спадкових педагогів. Постійно мешкає у Херсонській області. Закінчив Херсонський Педагогічний інститут. Понад двадцять років працює вчителем трудового навчання у сільській школі. Фіналіст Всеукраїнського конкурсу «Учитель року -2010» у номінації «Трудове навчання»
